Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Види недобросовісної конкуренції передбачені Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
На ринку товарів, робіт і послуг, де існує висока конкуренція, суб’єкти господарювання намагаються отримати переваги в конкуренції. З цією метою добросовісні підприємці поліпшують якість товару, придбають якісну сировину, сучасне устаткування, впроваджують нові технології, наймають фахових спеціалістів тощо.
Недобросовісні підприємці прагнуть отримати перевагу у конкуренції за рахунок неправомірного використання імені, комерційного найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів тощо без дозволу суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх, неправомірного використання товару іншого виробника, порівняльної реклами, дискредитації або схилення до бойкоту суб'єкта господарювання, підкупу працівника, посадової особи постачальника (покупця, замовника), поширення про товар інформації, що вводить в оману тощо.
Левову частку порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції складають порушення у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. Статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено невиключний перелік видів інформації, що може вводити в оману. Серед них є відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, спосіб виготовлення, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору тощо.
Наприклад, на прилавку в магазині представлена продукція одного виду від п'яти різних виробників. На етикетках зазначено одні і ті ж інгредієнти, а також вказано про відсутність рослинних жирів, консервантів, барвників і інших інгредієнтів, які відлякують споживача. Продукція трьох виробників відповідає інформації на етикетці, а у двох, в кращому випадку, безпечна для здоров'я. Поширення інформації (неповна інформація), що вводить в оману з боку недобросовісних виробників, створює нерівні умови конкуренції, що невигідно добросовісному виробнику і споживачам.
Поширення інформації може здійснюватися суб'єктом господарювання шляхом повідомлення у рекламі, на етикетці виробу, вивісці магазину (аптеки, готелю тощо) або у іншій спосіб, безпосередньо або через іншу особу. Виявити поширення недостовірної інформації можна шляхом огляду етикетки продукту (перегляду реклами), а в деяких випадках шляхом проведення відповідного дослідження у лабораторіях Держстандартметрології та інших сертифікованих організаціях. Доказом поширення інформації може бути газета, рекламний буклет, етикетка продукту, висновок експерта, протокол дослідження тощо.
Види порушень
Порушення у вигляді поширення інформації, що вводить в оману можна поділити на декілька груп залежно від виду товарів та послуг, що пропонуються споживачу. В першу чергу це порушення з боку виробників продуктів харчування. З метою реалізації свого товару виробники прагнуть вказати на упаковці великими літерами і на лицевій стороні інформацію, яка привертає увагу споживача, а відомості, які можуть відштовхнути, не зазначають або розміщують таким чином, щоб споживач не звернув на них увагу, у тому числі внаслідок використовування дуже дрібного шрифту. Наприклад, на упаковці плавленого сиру виробник вказує великими літерами «сир плавлений з грибами», а у складі продукту гриби відсутні або дрібним шрифтом зазначено про наявність тільки ароматизатора «гриби».
Поширення інформації, що вводить в оману, може призводити до значних марних витрат споживачами. Заради свого здоров'я та здоров'я близьких громадяни готові сплати велику ціну за товар (послугу). Цим користуються недобросовісні виробники та продавці біодобавок, кремів і схожих препаратів. Як показує практика розгляду справ про поширення інформації, що вводить в оману, підприємці доводять до споживачів великий перелік корисних властивостей, не підтверджених жодним доказом.
Порушення допускають і представники торгівлі шляхом розповсюдження неправдивої інформації про ціни, знижки та інші «вигідні» для споживача умови. Порушення полягають в продажу товарів і наданні послуг на інших, ніж поширено магазином умовах.
Окрему групу порушень складає поширення інформації банками, страховими компаніями і іншими установами про умови надання фінансових послуг. Це надання неповної інформації про процентні ставки і інші витрати клієнта.
Це деякі приклади. Поширення інформації, що вводить в оману, може мати місце з боку суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на різних ринках та у іншій спосіб.
Припинення порушення
У разі виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції територіальне відділення АМКУ уповноважено приймати обов’язкові для виконання рішення про зобов’язання припинити порушення та накладання штрафних санкцій.
Згідно ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 5% відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Антимонопольного комітету України