Органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державне регулювання господарської діяльності шляхом прийняття актів, які мають обов’язковий характер для невизначеного або певного кола осіб. Акти державних інституцій або дії їх посадових осіб можуть порушувати правила конкуренції або створювати умови для порушення конкурентного законодавства суб’єктами господарювання, в тому числі для зловживань з боку осіб, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. З метою недопущення створення таких негативних наслідків для економіки та порушення інтересів споживачів конкурентним законодавством встановлена заборона органам державної влади та місцевого самоврядування вчиняти антиконкурентні дії, а в разі їх вчинення територіальне відділення Антимонопольного комітету України уповноважено приймати обов’язкові для виконання рішення про припинення порушень.
Стаття 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає, що антиконкурентними діями є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Прикладом антиконкурентних дій є встановлення рішенням органу місцевого самоврядування різних ставок орендної плати за оренду землі або комунального майна в залежності від місця реєстрації орендаря, нав’язування споживачам укладання договорів з певною компанією тощо. Такі дії призводять до створення нерівних умов діяльності конкурентів - учасниками єдиного ринку, оскільки всі суб’єкти господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності є рівними в здійснені господарської діяльності, якщо інше прямо не встановлено законом.
Прикладом бездіяльності, яка усуває конкуренцію та може кваліфікуватися як антиконкурентні дії є укладання договорів органами державної влади або місцевого самоврядування без проведення торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів у порушення вимог встановлених Законами України «Про оренду державного та комунального майна», «Про здійснення державних закупівель», «Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» та іншими нормативно-правовими актами.
Серед антиконкурентних дій органів влади та органів місцевого самоврядування найбільшу частину становлять порушення у вигляді схилення суб’єктів господарювання, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування до порушення законодавства про захист економічної конкуренції, створені умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації (ст. 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Затвердження органом місцевого самоврядування своїм рішенням тарифу, який був розрахований суб’єктом господарювання – надавачем послуги з порушенням встановленої чинним законодавством процедури, є легітимацією (підтвердженням) противоправних діянь, на відміну від створення умов для вчинення порушень, де ініціатором виступає сам орган державної влади або орган місцевого самоврядування.
Припинення порушення.
У разі виявлення порушень конкурентного законодавства у вигляді антиконкурентних дій органів державної влади або місцевого самоврядування територіальне відділення АМКУ уповноважено приймати обов’язкове для виконання рішення про зобов’язання припинити порушення та зобов'язання органу влади або органу місцевого самоврядування скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями.
Одеське оласне територіальне відділення
Антимонопольного комітету України