Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України встановило, що КП «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» укладало зі споживачами договори про надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які не відповідають умовам типових договорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 №85 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690», яка діяла на момент їх укладення.
Зокрема, КП «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» одночасно звузило законодавчо встановлені права споживачів та власні обов’язки виконавця послуг, що може ускладнити споживачам доведення факту порушення виконавцем порядку надання послуг та отримання перерахунку вартості послуг за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також отримання компенсаційних виплат, а отже - призвести до ущемлення інтересів споживачів.
Такі дії комунального підприємства стали можливими внаслідок відсутності вибору для споживачів інших виконавців послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Комунальне підприємство нав’язувало споживачам умови договорів, не передбачені положеннями чинного законодавства, а споживачі змушені були погоджуватись на ці умови задля можливості отримання послуг.
З огляду на зазначене, 28.03.2024 адміністративна колегія Південного МТВ надала КП «Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» обов’язкові для розгляду рекомендації щодо припинення упродовж 2-х місяців з дня їх отримання дій з ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку відповідних.