Рекомендації від 10.10.2019 №71/21-рк/к

ХЕРСОНСЬКЕ ОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

АДМІНІСТРАТИВНОЇ КОЛЕГІЇ

10.10.2019 Херсон №71/21-рк/к

Комунальне підприємство

«Міськтеплокомуненерго»

вул. Покришева, 41, м. Гола Пристань, Херсонська область, 75600

Про запобігання порушенням

законодавства про захист

економічної конкуренції

На виконання доручення Антимонопольного комітету України від 12.03.2019
№ 13-01/237 (вх. № 71-01/80К від 13.03.2019) Херсонським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (надалі – Відділення) проведено дослідження щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність на регіональному ринку у сфері теплопостачання, зокрема постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення, в тому числі послуг з централізованого опалення місць загального користування багатоквартирних будинків в межах Херсонської області.

Крім того, з метою виконання доручення Антимонопольного комітету України від 19.09.2019 № 13-01/960 (вх. № 71-01/300К від 20.09.2019) Відділенням 25.09.2019 було взято участь у роботі колегії Херсонської обласної державної адміністрації з питання готовності підприємств житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та об’єктів соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 2019/20 років та проведено нараду з проблемних питань у сфері теплопостачання за участю представників суб’єктів господарювання що здійснюють діяльність з постачання теплової енергії.

За результатами, проведених Відділенням заходів, встановлено наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основними завданнями Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб’єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

У статті 1 Закону України «Про природні монополії» зазначено, що природна монополія – це стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).

Частиною другою статті 4 Закону України «Про природні монополії» визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сферах природних монополій здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його компетенції.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про природні монополії», відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб'єктів природних монополій зокрема у сфері транспортування теплової енергії.

Статтею 6 Закону України «Про природні монополії» визначено, що до суміжних ринків, що регулюються відповідно до цього закону, зокрема, належать:

- виробництво теплової енергії (крім випадків, коли вона використовується виключно для внутрішньовиробничих потреб) в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з виробництва теплової енергії (ліцензійними умовами);

- постачання теплової енергії.

При цьому, частиною другою статті 10 Закону України «Про природні монополії» визначено, що суб'єкти природних монополій не можуть вчиняти дії, які призводять або можуть призвести до неможливості виробництва (реалізації) товарів, щодо яких здійснюється регулювання відповідно до цього закону, або до заміни їх іншими товарами, не однаковими за споживчими характеристиками.

Статтею 6 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що державна політика у сфері теплопостачання базується, зокрема, на принципах:

- державного управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання;

- забезпечення захисту прав та інтересів споживачів;

- взаємної відповідальності суб’єктів відносин у сфері теплопостачання за якісне постачання теплової енергії та своєчасну її оплату;

- додержання стандартів, правил і норм усіма суб’єктами відносин у сфері теплопостачання;

- встановлення відповідальності суб’єктів теплопостачання за порушення законодавства у сфері теплопостачання.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про теплопостачання» суб’єктам господарювання у сфері теплопостачання забороняється зловживати монопольним становищем у будь-якій формі.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво, постачання та транспортування теплової енергії і займають монопольне (домінуюче) положення на ринку теплової енергії, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати обсяг постачання теплової енергії з метою створення дефіциту теплової енергії, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством України.

Відповідно до пункту 3 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі – Правила № 630), послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами;

2) міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами;

3) ліквідацію наслідків аварії.

Відповідно до пункту 23 Правил № 630 за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах.

Згідно з підпунктом 5 пункту 30 Правил № 630 споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі.

У підпункті 1 пункту 31 Правил № 630 зазначено, що виконавець має право, у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги нараховувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

Згідно з підпунктом 1 пункту 32 Правил № 630 виконавець зобов’язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Відповідно до пункту 2 «Правил користування тепловою енергією», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі – Правила № 1198), ці правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Відповідно до пункту 31 Правил №1198, забороняється діяльність або бездіяльність теплопостачальної організації, що призводить до часткового або повного припинення постачання теплової енергії мешканцям багатоквартирних будинків, які не мають заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач (індивідуальний, колективний) зобов’язаний, зокрема, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Згідно з абзацами першим та четвертим частини четвертої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу) має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу незалежно від обраної моделі організації договірних відносин у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. Таке попередження надсилається споживачу не раніше наступного робочого дня після спливу граничного строку оплати комунальної послуги, визначеного законодавством та/або договором про надання відповідної комунальної послуги.

Відповідно до пунктів 5 та 6 частини першої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право:

- припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору;

- звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов’язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Згідно із частиною другою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Частиною четвертою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону.

Враховуючи зазначене, чинним законодавством України заборонено припинення надання послуг з теплопостачання споживачам, які сумлінно сплачують за отримані послуги та не мають заборгованості за спожиту теплову енергію.

Разом з тим, на веб-сайті приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – НАК «Нафтогаз України») за посиланням http://www.naftogaz.com/, розміщено перелік теплопостачальних організацій, які не виконують вимоги законодавства щодо мінімального рівня розрахунків для отримання газу в межах спецобов’язків (ПСО).

Відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій і підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії регулюються Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», який передбачає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій і підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема щодо укладення договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 затверджено «Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», яким визначено обсяг та умови виконання спеціальних обов’язків, що покладаються на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.

Згідно з Положенням про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, обов’язковими умовами для постачання газу виробникам тепла є підписання договору з НАК «Нафтогаз України» відповідно до законодавства та виконання хоча б однієї з наступних умов:

- дотримання рівня розрахунків не нижче 90% (з урахуванням непрофінансованих пільг і субсидій та без урахування штрафних санкцій);

- укладення з НАК «Нафтогаз України» та виконання договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ у рамках реалізації Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії»;

- погодження з НАК «Нафтогаз України» та виконавчим органом місцевої ради графіку погашення заборгованості до 2021 року, його дотримання та сплата поточних платежів.

Нездійснення вказаними теплопостачальними організаціями належних розрахунків за отриманий від НАК «Нафтогаз України» природний газ та бездіяльність щодо вжиття належних заходів для врегулювання такої заборгованості можуть сприяти загрозі для отримання споживачами послуг з теплопостачання в опалювальний період 2019/2020 років.

Також, слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018
№ 1209 затверджено «Порядок забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам», «Положення про Міжвідомчу комісію з надання статусу захищеного споживача» та склад Міжвідомчої комісії з надання статусу захищеного споживача.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1209, споживачі, які мають затверджені акти екологічної, аварійної або технологічної броні, за умови здійснення попередньої оплати, протягом 9 місяців з моменту набрання чинності цього порядку (з 01.02.2019) перебувають в статусі захищених споживачів. Для того, щоб залишитися у захищеному статусі після цього терміну споживачам необхідно звернутися до Міжвідомчої комісії з надання статусу захищеного споживача.

Тобто, з 01.11.2019 споживачі, які мають затверджені акти екологічної, аварійної або технологічної броні, однак не отримали з будь-яких причин статусу захищеного споживача (у т.ч. через відсутність попередньої оплати, безвідкличної банківської гарантії для забезпечення виконання грошових зобов'язань, наявності заборгованості/порушення графіку реструктуризації заборгованості тощо) втрачають статус захищеного споживача та можуть бути відключеними від електропостачання на загальних умовах.

Невжиття теплопостачальними організаціями таких заходів може призвести до припинення надання послуг з теплопостачання та, як наслідок, ущемлення інтересів споживачів, які сумлінно сплачують за отримані послуги.

При цьому, часткова або повна відмова теплопостачальними організаціями від реалізації послуг з теплопостачання споживачам, які не мають заборгованості за спожиту теплову енергію, за умови відсутності альтернативних джерел для придбання таких послуг, може містити ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.

Таким чином, дії Комунального підприємства «Міськтеплокомуненерго» (ідентифікаційний номер юридичної особи 21284482), що полягають у припиненні надання послуг з теплопостачання споживачам, які не мають заборгованості за спожиту теплову енергію, можуть містити ознаки порушення, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з теплопостачання у межах мереж, які обслуговуються цими організаціями, а саме: часткової або повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел його придбання.

Враховуючи викладене, для забезпечення зменшення негативних наслідків, керуючись статтею 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», пунктом 3 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за № 291/5482 (із змінами та доповненнями), адміністративна колегія Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,

РЕКОМЕНДУЄ:

1. Комунальному підприємству «Міськтеплокомуненерго» (ідентифікаційний номер юридичної особи 21284482), з метою запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції вжити вичерпних заходів щодо недопущення припинення надання послуг з теплопостачання споживачам в опалювальний період 2019 – 2020 років.

2. Про результати розгляду рекомендацій повідомити територіальне відділення в десятиденний строк з дня їх отримання.

Голова адміністративної колегії -

В.о. голови територіального відділення А.Г. Кашнікович